Книги, учебники и материалы данной библиотеки принадлежат русским и украинским авторам - предназначены исключительно для учебных и ознакомительных целей

Забезпечення стабільності банківської системи

Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки характеризується підвищенням вимог до банківської системи, яка повинна сприяти стійкому економічному зростанню та підвищенню конкурентоспроможності господарського комплексу в умовах поступової інтеграції у європейський та світовий економічний простір. Це обумовлено особливою роллю банків як провідних фінансових посередників, що забезпечують переміщення фінансових ресурсів між окремими регіонами, галузями господарства та суб'єктами економіки з метою задоволення їх потреб та запитів. Вказані процеси вимагають від комерційних банків адекватного нарощування обсягів, оптимізації структури та вдосконалення організації ресурсної бази.

Негативний вплив на надійність функціонування банківської системи і фінансової системи в цілому відіграє недостатній рівень капіталізації. На сьогодні українська банківська система щодо капіталізації є такою, що неповною мірою розвивається, а вітчизняні банки залишаються недостатньо капіталізованими.

Достатня за обсягом та належним чином збалансована ресурсна база банків є важливою передумовою їх прибутковості, підтримки необхідної ліквідності та довіри з боку учасників ринку. Зміцнення ресурсної бази банківського сектора сприяє підвищенню можливостей банків у задоволенні поточних та інвестиційних потреб суб'єктів господарювання і домогосподарств у додаткових фінансових ресурсах.

Зміцнення ресурсної бази та інтеграція вітчизняної банківської системи у світове співтовариство значною мірою залежать від його зростання. Відтак особливого значення набувають питання нарощення, ефективного використання та збереження капіталу кожного банку.

Теоретичні основи банківського капіталу різною мірою досліджували іноземні вчені, такі як Л. Абалкін, Г. Беккер, П. Дракер, М. Кастельс, Т. Стюарт, М. Мелоун, С. Хантінгтон та ін. Значний вклад у розробку методологічних засад банківського капіталу зробили такі українські вчені, як О. Ю. Амосов, В. М. Геєць, М. І. Долішний, В. І. Куценко, Е. М. Лібанова, А. А. Чухно та ін.

Успішність виконання завдання щодо необхідності забезпечення умов стабільного зростання економіки залежить від розвитку банківської системи та кожного банку зокрема. Одним із важливих факторів, які забезпечують можливість вітчизняної банківської системи здійснювати значний позитивний влив на економіку, не допускати при цьому значних ризиків і, відповідно, зберігаючи надійність системи, є капіталізація.

У наукових працях існує багато розбіжностей щодо визначення суті власного банківського капіталу. Науковці до сьогодні не виробили єдиного підходу до його сутності. Результати авторського узагальнення існуючих підходів та їх конкретизація на основі морфологічного аналізу (табл. 2) дозволили сформулювати визначення поняття "банківський капітал" як грошових коштів та вираженої у грошовій формі частки матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для здійснення операцій з розміщення коштів і надання послуг з метою одержання прибутку.

В умовах сьогодення банківська система України зіткнулася з проблемою недостатності капіталу банків, нерівномірністю зосередження капіталу в найбільших системних банках. Саме забезпечення ефективного управління капіталом банків передбачає побудову ефективного механізму управління їх капіталом.

Класична школа управління визначає одну з головних цілей управління банківським капіталом, яка полягає в залученні та підтримці достатнього обсягу капіталу для розширення діяльності й створення захисту від ризиків. При цьому величина капіталу визначає обсяги активних операцій банку, розмір депозитної бази, можливості запозичення коштів на фінансових ринках, максимальні розміри наданих кредитів, величину відкритої валютної позиції та інші важливі показники, які істотно впливають на діяльність банку [1, с. 13].

  К оглавлению



Электронная библиотека книг, учебников, справочников и словарей по экономике, философии, медицине, истории, педагогике, психологии, юриспруденции, языковедению и др.